Саперний щуп — головний інструмент сапера. Частина 1. Огляд штатних саперних щупів.
Саперні щупи є невід'ємною частиною саперної діяльності, де їх використання є незамінним при пошуку і виявленні мін. Незважаючи на розвиток більш сучасних технологій, саперні щупи зберігають свою актуальність і застосування в сучасних саперних операціях.
В цій статті ми розглянемо конструкції штатних інженерно-саперних щупів, які були на озброєнні радянської армії, і, "перекотувалися" в штатний арсенал українських військових саперів.
Що таке саперний щуп
Саперний, або мінний щуп - це найпростіший ручний інструмент, призначений для виявлення мін, встановлених в грунт. Незважаючи на появу більш досконалих засобів пошуку мін, саперні щупи продовжують використовуватися в більшості армій світу. Широко використовується він і нашими саперами під час війни проти російських окупантів. Щуп - легкий, компактний, простий в експлуатації інструмент.
Саперні щупи радянської армії
Перед початком Другої світової війни на озброєння Червоної Армії був прийнятий трьохсекційний інженерно-саперний щуп, зразка 1939 року. Щуп представляв собою трьохсекційну (трьохколінну) конструкцію.
Склад трисекційного дерев'яного армейського саперного щупа:
1 - Дерев'яна ручка завдовжки 60 см.
2,3 Дерев'яна подовжувальна штанга завдовжки 50 см (2 штуки)
4- сталеве жало (голка) завдовжки 27 см і діаметром 5 мм
5 - сталева накидна гайка
Накидна гайка слугує для кріплення жала у щупі та має 2 отвори, що дають змогу кріпити жало у 2 положеннях — за центральною віссю щупа, або під кутом до осі щупа в 30 градусів.
Сталеве жало для зручності може ховатися в одному з колін.
Загальна довжина щупа в зібраному варіанті з 3 секцій становила 155 см.
Щуп передбачав можливість його збирання та роботи в 3 варіантах:
- Трисекційному — для роботи стоячи, у цьому разі щуп тримався під час роботи як посох
- Двосекційному, для роботи стоячи, під час такої збірки щуп тримався, як тростина. Загальна довжина шупа становила 110 см.
- І односекційним — для роботи лежачи
Застосування щупа
Повністю зібраний трисекційний щуп мав низку незручностей у роботі. По-перше, він був досить громіздким і важким, що ускладнюваор тривалу роботу з ним. По-друге, за такої довжини щупа, його можна було використовувати тільки у вертикальному положенні з невеликим кутом нахилу, при цьому упор у міну припав зверху, що несло ризик її спрацьовування.
Більш практичним є використання саперного щупа у двосекційному положенні, у цьому разі його довжина оптимально підходить для роботи стоячи.
Недоліки штатного дерев'яного саперного щупа
До недоліків можна віднести те, що щуп виготовлявся з дерева - деревина може як набирати вологу, так і висихати, що призводить до послаблення кріплення в суглобах щупа в області перехідників, що призводить до того, що збірна конструкція починає розхитуватися. Ті ж причини призводять до того, що з часом сталевий наконечник переставав ховатися в дерев'яну секцію щупа.
Також щуп є досить важким, що робить некомфортною тривалу роботу з ним.
Через зазначені недоліки дерев'яні щупи зараз практично не застосовуються, на заміну їм прийшов алюмінієвий саперний щуп.
Алюмінієвий щуп випускається у формі трисекційної або двосекційної конструкції. Загальна довжина щупа двосекційної конструкції становить — 96 см, довжина разом із жалом — 123 см, вага — 454 грами. Як і його дерев'яний попередник, щуп дає змогу кріпити голку-накінечник соосно щупу або під кутом 30 градусів. У транспортному стані голка вставляється в корпус щупа. У цьому щупі ручка відкручується й дає змогу кріпити до неї наконечник, що дає змогу отримати досить зручний компактний щуп для роботи в положенні лежачи.
Цей щуп, особливо, в двосекційному виконанні, є універсальним та зручним саперним інструментом. До його недоліків можна віднести те, що він не є діелектричним і може призвести до спрацювання мін, активованих замиканням електричного кола. Також, враховуючи той факт, що в армії використовувалися ще щупи виробництва часів СРСР, кількість таких щупів в робочому стані значно менше потреби військових саперів в цих інструментах. Дефіцит в саперних щупах був поповнений вітчизняною промисловістю, яка змогла в перші місяці війни налагодити виробництво декілька видів саперних щупів, більшість з яких вже активно використовується військовими саперами та спеціалістами з гуманітарного розмінування.